Чесно, якийсь дивний серіал! На жахи тягне тільки пару серій! Перший сезон трохи брендовий! Другий наче і нічого, але 7 серія - маячня якась. Третій сезон більше на «чорне дзеркало» схоже ніж на жахи.

1 сезон - копія, хоч і в дусі оригінального серіалу, така ж театральна, але надто на найкращому сезоні оригіналу спекулює. Відчувається вторинно, але досі "історія жахів".

2 сезон - якийсь перехідний, але прикольно відчувати, що круті актор мігрують між серіями в різні ролі. Взагалі не про страх, ні про що більше того. Але не поганий просто дивний мікс. Хоч не здивуюсь що серії другого сезону стануть культові через 10+ років

3 сезон - Чорне дзеркало, от прямо 1 в 1... Сподівався хоча би "Загранню" чи "поза межами реальності" чи тп оригінали 60х. Але ну прямо деякі концепти на початку згадуються, бо просто відображені ідентичні в "Чорному дзеркалі" просто трошки змінена атмосфера і декор.
Це не погано, вони якісні і навіть там де твіст передбачений, взято актуально класні речі, або твіст зроблено гарний, не прямо "вау", але морально "лякає". Але через це відчуття "вторинності" ставиш півбала нижче, ніж якщо би ця серія була 1 в 1 перенесена в "Чорне дзеркало", бо цієї "театральної" зверхністю....і відрізняється "Американська історія/історії жахів" від просто "антиутопічних кібер концептів"(((

Другий сезон шикарний, кожна серія просто фантастична. Я правда боялася кількох серій прямо, як в дитинстві) перші 4 серії 1 сезону можна пропустити. Шкода, що серіал оцінюють завжди по 1 сезону, але вже з другого починається щось грандіозне! Мене це реально переносе в дитинство) ти просто дивишся серії, а враження ніби хтось тобі розповідає страшилки у вогнища) А заставки - це окремий вид мистецтва! От тільки щодо остання серія 2 сезону трішки змазала ефект. Митцям АІЖ варто підглянути у Фленегана, як варто зображати озерних монстрів у серіалах)

Чудово! Спочатку серіал привабив своєю простотою та тим, що все одно залишався цікавеньким. Але 1-й сезон швидко набрид( Хоча продовжувати перегляд можна було ще. У другому почався такий трешняк (у хорошому сенсі), що хотілося дивитися і дивитися

Раніше мене дуже лякала АІЖ. Я думала, що це страшно. Мене лякала сама думка про те, як я буду жити далі з записом того серіалу у своїй підсвідомості. Станом на сьогодні я українка, навколо якої стільки жаху, що я як в тому анекдоті - перед сном дивлюся спін-офф АІЖ щоб "переключитись на милу ностальгію та легше заснути". Минулого літа не могла зрозуміти, чого всі так харять цей спін-офф. Особисто мені приємні будь-які згадки про Шабаш та Будинок вбивцю і я передивляюсь з радістю. Зараз зрозуміла цінність цього спін-оффу. Він кумедний. Не в тому плані, що жахи настільки жалюгідні, що не страшно. Ні, старі-добрі скрімери, здається, працюватимуть зі мною завжди..
Цей серіал, на відміну від першого, перевертає наше уявлення про жах. Саме в цьому сезоні все не таке, як ми можемо уявити за ходом сюжету і тут вже є іронія від творців. Якщо перший серіал знаходить в усіх можливих жахах тонкіші струни, які здатні зачепити кожного, то сей зверхньо потішається з наших спроб підготуватися та вивертає історії. Він знаходить найтемніші секрети добрих людей та показує найбридкіші плями на бажано білому. Думаю, це є дуже цікавим та цінним. Світу штампованих жахів, які змагаються за найстрашніший спецефект, потрібні всі можливі прояви АІЖ!! Це не жахливо й не лячно. Цей серіал заставляє задуматись. Ось це вже лячно!!