Це зразковий приклад того, як варто знімати серіали на основі реальних подій. Проєкт вражає майже у всьому: сюжетна лінія побудована майстерно, атмосфера наповнена напруженістю, музичний супровід бездоганно підкреслює емоції, а акторська гра тримає увагу з першої до останньої серії.

Особливе захоплення викликає центральний антагоніст — Фелікс Ґальярдо — творець першого мексиканського наркокартелю, але водночас і його руйнівник. Історія його підйому та падіння — це трагічна алегорія про те, як власноруч збудований дім може впасти під тягарем жадоби до влади.

Саме тема влади проходить червоною ниткою через увесь серіал. Влада тут — це отрута з солодким присмаком: спочатку вона зваблює обіцянками контролю, багатства і безкарності, але згодом все це обертається проти самого власника. Врешті-решт, вона забирає не лише все здобуте завдяки їй, а й саму людину, її сутність, її життя...

Що заслуговує окремої уваги — це чесність творців серіалу, які не прикрашають реальність: корупція, брудні домовленості, продажна політика — все це продемонстровано без прикрас. Вони не бояться правди, і саме це робить серіал не лише цікавим, а й дзеркалом для глядача, в якому відображається не лише Мексика 80-х, а й чимало інших країн, зокрема й Україна.

Однією з найсильніших сторін серіалу є подача «сірої моралі». Тут немає абсолютно добрих чи абсолютно злих. Кожен персонаж має свої мотиви, свої страхи, свої причини. Добро і зло змішуються між собою і утворюють «сіру мораль», де важко відрізнити героя від антигероя. У цьому є глибина і деяка проблема.

Адже попри всю драматичність, є один аспект, що дратує — надмірне співчуття до відвертих поганців. Ця риса вже була присутня в оригінальному «Нарко» з Пабло Ескобаром, де нам намагалися нав’язати співпереживання до чолов'яги, відповідального за тисячі смертей. У цьому серіалі це робиться тонше, але все ж є. Спочатку нам співчутливо подають Фелікса, потім його наступників, а згодом — навіть найманих вбивць. Один із них — поліцейський із 3 сезону — взагалі продемонстрований як жертва обставин, хоча він холоднокровно вбиває людей і після цього безтурботно балакає про побутові справи. Це виглядає досить цинічно та аморально. Особливо на фоні того, як згодом цей чоловік переймається через зниклих жінок та палає бажанням знайти та покарати їхнього викрадача.

Складається враження, що творці хочуть зняти відповідальність із тих, хто приймав жахливі рішення, під прикриттям «життя складне, що ж поробиш». Уявіть, якби це було в контексті нашої історії, де в серіалі чи фільмі українські олігархи та корупціонери зображалися як нещасні мученики системи. Реакція нашого суспільства була б очевидною — мітинги та демонстрації обурених українців, які вимагали б каструвати тих, хто насмілився зняти цей абсурд.

Підбиваючи підсумки, я можу сказати одне — «Нарко: Мексика» — це потужний серіал. Без сумніву, візуально, сюжетно, акторськи — він вартий уваги. Але за цією досконалістю ховається досить неприємна тенденція — намагання виправдати відверте зло. І про це треба пам’ятати, дивлячись навіть найкраще знятий серіал на основі реальних подій.

Цікаво, але дуже довго, розтягнуто, місцями скучно.. загалом дивитись можна, але заставляєш себе, бо цікаво що в кінці. І все.

Дуже круті серіали! Вражає, що це насправді колись було. Також майже всі актори гарно грали роль!

Якщо Ви дивились "Нарко" з Пабло Ескобаром, і вам сподобалось, то цей серіал саме для вас! Чудова зйомка, гра акторів, поєднання сюжетів і історичність даних подій, просто не може залишити байдужим! Подивився на одному подисі! Рекомендую!