Продовження історїі про стару-добру Бет. Обожнювала цю парочку ще із часів Єлоустоуна. Обидва шалені і відбиті, але дуже віддані своїй родині та сину. Сподобався більше за Маршалів, бо той син якийсь постійно сумний та далекий від реальності, як перекоти-поле. Атмфосфера, картинка, все як і було в Єлоустоуні.

Коли починала дивитися були сумніви, бо що як раптом продовження буде слабше, втратить дух Єллоустоуну, але на щастя це не так. Ранчо Даттонів менше за колишні володіння Джона Даттона, але ідея, атмосфера такі, як треба, може трішки менші масштаби викликів, проте і це до фіналу змінилося) Я щиро вважала, що зробити саундтрек пронизливішим, чуттєвішим, чим був у Єллоустоуні неможливо, але Браян Тайлер зробив це - музика неймовірна. Не буду згадувати акторів, що повернулися до своїх ролей, зауважу чудового Еда Гарріса і його мабуть першого, принаймні першого за довгий час позитивного персонажа. Сподіваюся він повернеться в наступному сезоні, як і неперевершена Аннетт Бенінґ. Було б непогано повернути ще пару - трійку ковбоїв з оригінального серіалу, бо нашим точно не завадить допомога. Подивилася на одному подиху. Чекатиму на продовження. Традиційно дякую за прекрасну українську озвучку.

Після перегляду першого сезону маю зазначити, що серіал розчарував. Початок обіцяв багато. Але чим далі, тим слабкішим стає сюжет. Нажаль, це бліда тінь "Йєллоустоуна"

Серіал виправдовує очікування любителів серіалу Єллоустоун))
Також, хто не бачив, раджу до перегляду "Єллоустоун: 1883" - просто неймовірний початок всієї історії ранчо Єллоустоун.

В стилі справжніх ковбоїв, як і Єллоустоун. Рекомендую подивитися.