При всьому загальному задоволенні серіалом є і ложка дьогтю. Все ж у 7 сезоні, коли народжує жінка віком майже 60 років якось воно...ну дуже не природно.

В дитинстві дивився одним оком, як то кажуть, бо старші діти у дворі і школі постійно його обговорювали. Тоді розумів відсотків з 30% того, що турбувало героїв серіалу, проте назавжди запам'ятав героїв, атмосферу і саундтрек. І от зараз, після більше ніж 20 років, знову передивляюся. Ностальгія щось в око потрапила, бо дивлюсь і просто посмішка не сходить від приємних спогадів.

Вперше дивився по ТВ в початковій школі і багато чого не зрозумів, лише хвилю позитивної, доброї енергії, якою насичені американські тв-програми 80-90-х. Зараз вже дивлюся у віці 35+, маючи життєвий досвід і чітко спостерігаю тиск авторитетом (дідівщина) батьками на дітей. Бренді важче, бо мама з дитинства нав'язала її рольову модель поведінки, обмежену рамками певної моралі, якою мусить бути дівчина. Бренда намагається розкрити себе, бути більш сучасною, але постійно відчуває докори сумління та нерішучість, чи вірно вона вчиняє.

Гарний серіал. Передивляюсь вже в другий раз. Показує яке це доросле життя.

Не зважаючи ні на що, у серіала позитивне енергетичне наповнення. Тобто він вчить і не погано достатньо справедливим речам.