Білий сніг. Дуло автомата, націлене в спину. І єдиний шанс на ривок в надії вижити. Кілька американських військовополонених зважилися на втечу під час конвоювання через ліс і опинилися в числі небагатьох, хто вижив. Коли серце перестало битися в горлі, не даючи вдихнути, і звуки погоні вщухли, п'ятеро товаришів по нещастю змогли оцінити карти, які опинилися у них на руках. Імовірність того, що вони проб'ються до лінії фронту без зброї, без провіанту, не знаючи шляху, була мізерно мала, але вибору у героїв не було: вперед їх гнала думка, що інформація, якою вони володіють, здатна зберегти життя іншим людям.