Важко назвати Декстера героєм, чи навіть антигероєм. [s]Усі його вчинки продиктовані його психопатією, про що він сам каже у другому сезоні - мотивом його було не спасіння майбутніх жертв (це лише корисний наслідок), а вгамування кривавої спраги. Я декілька разів передивлявся серіал, і кожного разу задавав собі питання - чи урівноважені ці всі життя, які він врятував, з тими, які він загубив (я маю на увазі - близьких, друзів і рідню). А загубив він на, жаль, досить багато. До того ж, загубив життя тих людей, які чи були чи могли стати чиїмось спасінням.[/s] Важка етична дилема піднімається у цьому серіалі, над якою потрібно довго і ретельно роздумувати. Одвічне питання необхідного зла.

Щодо "загальної картини" - це, як не дивно, мій "комфорт-серіал". Я неймовірно закоханий у атмосферу - спекотний і яскравий Маямі, латинська музика, апетитний кубинський фастфуд, гавайські сорочки і капелюхи. Хоча, є аж 8 сезонів, серіал, принаймні для мене, досить камерний. Усі, наче, рідні - справа, при вході, Дебра (обожнюю її), зліва Джоуі фліртує з лаборанткою, трохи далі Батіста з Масукою потирають руки, бо домовились ввечері піти у стрип-клуб (Гггггиииггиии). В кабінеті Марія, в процесі чергової партії у корпоративні ігрища, бо політика це її стихія. Всі рідні, наче сім'я.

А в куті, за склом, за жалюзі - він, який хотів би бути частиною їх життя, їх радості, їх долі, але не може.. його душа нездатна до людського сприйняття і переживання. І у цьому його справжня трагедія. Усе життя - постійне прикидання та маяття. Жорстока природа і її жорстоке творіння.

Але щось у тобі є, Декстер Морган, що, на жаль, знаходить відгук і в моїй душі. Бувай...

Серіал продивився на одному диханні. Усі сезони. І це стало моєю фатальною помилкою. Я наче пережив сам усе життя разом з героями. В кінці 8 сезону ридав, як сам не свій.
Рекомендую його дивитись поступово.
Чи рекомендую я його подивитись? Мабуть все-таки так. Перший і другий сезони були, як на мене, дещо сумбурними. Але чим далі тим цікавіше було, як Декстер буде викручуватися із тих халеп, в які він сам себе і загнав.
Серіал не ідеальний. Є свої ляпи і простота в сценах, але мені зайшло.
Далі у висновку будуть жорсткі спойлери.
[s]Десь вже на моменті смерті Рити, я підсвідомо почав розуміти, що Декстер – типічний психопат. Весь цей кодекс х*ніїя з під коня. Воґель поставила на ньому свій черговий експеримент, який закінчився не хепі ендом. В принципі, як і всі інші. Гарісон старший, усвідомлюючи на старості, що він зростив монстра-психопата, покінчив із собою, бо не зміг би вбити Декса. Перша невинна жертва Декстера.
Рита. Самозакоханість Декса в себе і свої принципи, насолода своїм "ритуалом", призвели до її смерті. Друга невинна жертва.
Доукс і Лаґуерта, Ліндсі. Вони не невинні, але не заслуговували стати розмінною монетою в справах Декса.
І на фіналі – Дебра. Сестра, життя якої він зламав. І життя якої він відібрав. Вона могла б і вийти з коми, хтозна, але він відібрав її шанси та надії. І забрав із собою. Егоїстично. Сцикливо.
Дев'ятий сезон розставив все на свої місця. Повне усвідомлення психопатичності Декстера. Намагання привити "темну сторону" своєму синові. Знову повернення до старої справи. А його сину всього лише було потрібно спустити пару на батькові за його відсутність у житті і знайти та поквитатися із трійцею. Й усвідомлення ним, що вся ху**я в його житті/сім'ї через психопата батька, привело до єдино правильної дії – вбити його, не дати зруйнувати життя інших. Це "наситило" і розвіяло його "темне" бажання. Принаймі у фіналі, сцена в авто з листом Декса до Ханни мені прочиталася так.
Чи стало мені шкода смерті Декса? А ні скілечки. Тільки сум від усвідомлення, що із усим цим лайном Гаріссону прийдеться жити.
P.S. сумую за Деб 😭. Побачити її у 9 сезоні було приємно, навіть у такому вигляді...[/s]

9 сезон - ну таке собі. Ніби і радієш, що є можливість зустрітися з улюбленими героями, але в результаті, якесь розчарування. Вважаю, що на 8 сезоні могли закінчити. Думаю, що десь можливо так і планувалося, але, як завжди буває, перемогла - жадоба слави і бабла, тому зліпили холєра зна, що - от і маємо. Остання серія 8 сезону, дає конкретно зрозуміти, що це кінець. Тепер про серіал в цілому - не шкодую ні хвилини потраченого часу на перегляд. Однозначно рекомендую.

Не знаю, чому всі так лютують від фіналу 9 сезону.

Цей серіал- взагалі шедевр, включно з шикарним фіналом! Все дуже логічно і дуже круто знято.

Серіал ускладнювався з кожним сезоном, емоції стають все складнішими, атмосфера темнішою, сюжет закрученішим...

Якщо мати хоча б базові знання з психології, то стає зрозумілим, що психопати холодні, дуже розумні і не мають жодної емпатії. Тому, не варто проклинати фінал, а навпаки, бути вдячними за подарунок від режисерів у вигляді батьківської любові та самопожертви, бо в реальності це би було неможливим. Цей серіал і так називають посібником для серійних вбивць, а ви ще хотіли щоб він закінчився рожевим хеппі-ендом, серйозно?)))

Фінал дуже в американському стилі, все логічно і чесно) Просто, є люди, яким важко в міру своєї інфантильності прийняти це;-)

Декстер, звісно, псих, але цей псих знайшов відголосок десь глибоко всередині і він став майже рідним