Якщо фільм демонструє віру як лабіринт без виходу, то Слово Боже стверджує: віра - це шлях, який веде з будь-якого лабіринту до світла. Справжня віра ніколи не тисне на двері зсередини, вона відчиняє їх навстіж.

Цей фільм із тих, котрі точно буду передивлятися ще. Надзвичайно прописані діалоги, непередбачувані повороти сюжету, розкриття тем релігії, віри, церкви і ще й відкритий фінал. Я отримала від нього набагато більше, аніж очікувала. 11/10, жодних зауважень :)

Цікавий фільм, тримає в напрузі. Дуже цікаво з боку релігії послухати, з чим я і згоджусь, всюди контроль.

Про схожість в релігіях було цікаво. Решта - звичайна дурня, типова для жахів.

Наштовхує на роздуми, звісно. Якщо я правильно зрозуміла загальну думку, яку закладав автор, будь-який фанатизм є небезпечним. [s]Якби містер Рід дійсно хотів довести дівчатам хибність їхніх думок, він не доходив би до крайнощів. Він оцінив би здогадливість сестри Пакстон і поважав би її вибір. Він, показавши, що вибір між вірою і зневірою не має значення, оскільки людина в результаті доходить лише до логічного кінця, тобто - смерті, задовільнився б тим, що розділив свою "мудрість" і не впадав у ман'ячний запал. Адже починав він із символізму і ним мав би закінчити. Зрештою ж, він виявися навіженим маніяком, який вважає себе богом.[/s] Себто - фанатиком. Суперечливе і надзвичайно цікаве кіно. Люблю стиль "кіно у закритій кімнаті". Зосереджуєшся на діалогах або монологах, емоціях, музиці. Цей триллер - класичний представник даного жанру: чудовий, атмосферний. Рекомендую.