Фільм знятий достойно. Хоч погоджусь із тим, що книга глибше, бо в ній багато внутрішніх монологів героїні, можна побачити, як важко їй давалось кожне рішення, яким глибоким було її кохання до Атласа, яких жахливих травм завдали їй батько і чоловік. Шкода, що кіно - то зовсім інший жанр і має свої обмеження. І героїв я, правда, зовсім іншими уявляла, коли читала книгу.

Фільм викликав сльози, я виписала на аркуші своє життя з дитинства у батьківській сім'ї, пригадала свої травми, і ще раз розібралася чому я така, яка я ж і проаналізувала свою сім'ю. Та надала собі підтримку словами в теперішньому часі. Є над чим ще працювати. Мої усвідомлення круті. Хоч я і не читала книгу, але слухала один із уривків з книги. Фільм відгукнувся.

Перш ніж подивитися фільм, спочатку прочитала книгу! В хочу сказати, що книга краще в десятки разів! Тому рекомендую спочатку прочитати, а вже потім дивитися, )

Дуже розчарована цим фільмом. В книзі все набагато глибше та чуттєвіше описано, до того ж вирізали і перекрутили багато важливих сцен з книги. У книзі головній героїні 23 роки, а у фільмі вона виглядає значно старше, хоч і єдина з акторів, яка зіграла гарно свою роль. Якби спочатку подивилась фільм, а не читала б книгу, то навіть і не починала б читати. Фільм на 5/10, книга на 100/10

На мою думку, тут стоїть основний акцент не на тему домашнього насильства, а більше на неврівноваженість та на не здорову психіку головної героїні (через дитячу травму)... [s]Таке враження ніби головну героїню все влаштовувало в її житті, до поки вона не зустріла свого колишнього, і після чого почала шукати причину і недоліки в своєму теперішньому чоловікові щоб від нього піти... а після того як він почав проявляти щодо неї аресію - ніби зраділа, що ця причина нарешті появилась.[/s] Можливо сам фільм трохи "криво" знятий... щоб це з’ясувати - з’явилось бажання прочитати книгу. Моя оцінка 7,8/10.