Перш ніж подивитися фільм, спочатку прочитала книгу! В хочу сказати, що книга краще в десятки разів! Тому рекомендую спочатку прочитати, а вже потім дивитися, )

Дуже розчарована цим фільмом. В книзі все набагато глибше та чуттєвіше описано, до того ж вирізали і перекрутили багато важливих сцен з книги. У книзі головній героїні 23 роки, а у фільмі вона виглядає значно старше, хоч і єдина з акторів, яка зіграла гарно свою роль. Якби спочатку подивилась фільм, а не читала б книгу, то навіть і не починала б читати. Фільм на 5/10, книга на 100/10

На мою думку, тут стоїть основний акцент не на тему домашнього насильства, а більше на неврівноваженість та на не здорову психіку головної героїні (через дитячу травму)... [s]Таке враження ніби головну героїню все влаштовувало в її житті, до поки вона не зустріла свого колишнього, і після чого почала шукати причину і недоліки в своєму теперішньому чоловікові щоб від нього піти... а після того як він почав проявляти щодо неї аресію - ніби зраділа, що ця причина нарешті появилась.[/s] Можливо сам фільм трохи "криво" знятий... щоб це з’ясувати - з’явилось бажання прочитати книгу. Моя оцінка 7,8/10.

Не люблю порівнювати книги і фільми (адже це різні історії для мене), та тут не втрималася, адже саме через книгу я почала дивитися цей фільм. І трішки через Блейк :) Так, це було до того як навколо неї розгорівся скандал. Вибачте, просто дуже вона вже мені подобається як актриса.

Отже, це той випадок, коли я порівняю книгу і фільм і скажу що книга краща. [s]Краща через подачу аб’юзивних стосунків. У книзі це відчувалося як зустріч Головної Героїні з Ідеальним Чоловічим Персонажем (як у будь якій романтичній книзі які я читала підлітком). Їхні стосунки ідеальні. Але в якийсь момент щось іде не так. Спочатку вона не може в це повірити. Це випадковість. Їй здалося. Він не такий. Це не повториться. Але їх прийдеться признати що ні, це повториться. І буде гірше. І вона має дбати про себе і свою дитину, а не обирати ці стосунки. І саме цей момент прийняття, що те що здавалося ідеальним таким не є мене зачепив. Адже ніхто не хоче зустрічатися з аб’юзером. Розуміння що це не ок часто приходить не зразу. Це малі деталі які так легко ігнорувати. І розривати стосунки - важко. І я це відчула читаючи книгу.
Але не дивлячись фільм. Тут з самого початку всі червоні прапори віднаджували мене від Райлі. Якщо в книзі я співпереживала героїні, то в фільмі я постійно подуми кричала "Йди від нього! Тікай! Це НЕ стосунки". Я не відчула прив'язаності між персонажами і, відповідно, не розуміла чому Лілі залишається у них. Стосунки з Райлі тут не мали цінності, а отже розірвати їх, з моєї точки зору, було легко. Тому проблематика аб’юзу і як важко покинути абюзера, для мене в фільмі не розкрито. А отже, і цінності цей фільм для мене не несе.
Фільм для мене більше про стосунки Лілі та Атласа, в яких Райлі - лише перешкода (ну знаєте, як в типових романах - хлопець який є негативним персонажем і ти всім серцем бажаєш щоб вони розійшлися, щоб Вона почала зустрічатися з Ним).[/s] Книга для мене - про абюз, про стосунки які важко покинути. Стосунки які мали б бути хорошими. Але вони такими не є.
Але не виключено, що це моє суб'єктивне ставлення до фільму через те, що я вже знаю чим завершиться історія.

P.S. чому всі незадоволені віком акторів? Як на мене такий вік персонажів більш логічний, ніж той в якому вони були у книзі.

Любов - це не тільки потяг та пристрасть. Любов - це безпека, спокій та довіра. Іноді любов може довго чекати на поличці душі та відкритися з новою силою. Бажаю кожному це відчути. Варто подивитись.