Зробити якісне "попурі" яке б не перетворилось в чергову кальку видатних попередників, а виглядало цікаво - це треба постаратись. Як для режисерського дебюту і зміни амплуа на 180 градусів - Дев Патель великий молодець.

Оцінка: 7 з 10

Фільм сподобався, графіка, сцени боїв, музичний супровід. І, чесно, нарешті не щось із одними й тими ж американськими крутими перцями, які борять тероризм щороку в сотні фільмах. Тут правильна подача, свіжа тема для драми, нові конфлікти. І звісно ж новий сетинг з усіма своїми особливостями.
[s]І мене особливо потішило те, як головний герой вбив усіх, кого планував. Спочатку в нього не вийшло, що в принципі було очікувано. Невпевненість у собі, і своїх діях, у перемозі. Але згодом, потренувавшись, опанувавши себе, він зробив усе, що планував. Не було такого, що персонаж ґлоуапнувся не лише фізично, але й духовно, і під кінець починає розводити шмарклі оцим банальним "я не такий як ти, я не вбивця" і пробачає ворогу і милує його. Запланував убити – вбив. Мовчки, швидко, жорстоко. Всі вороги знищені, як і ті, хто став на його шляху до помсти. І немає цього приколу про те, що помста нічого не змінить. Словом, нарешті я побачила те, що хотіла в сюжеті бойовика, й особливо в його завершенні.[/s]

Прочитав наведені тут коментарі і подивився. Бойовиком цей фільм можна назвати з ветиким припуском, хіба що остаані хвилин 30. Сцени боїв можна назвати гарними, якщо порівнювати їх із тими сценами, до яких ми звикли у стандартних індійських фільмах. А так - звичайні. Несподіваних поворотів сюжету не побачив, а от недопрацювання сценарію - скільки завгодно. Хоча гра акторів, особливо головного, дійсно непогана.
Далі йдуть спойлери:
[s]Помста за дитячі психологічні травми - збитий сюжет, особливо в індійському кіно;
Прикладів перетворення головного персонажу на героя з легенд також доволі багато
а перетворення протагоніста з мішка для биття на супер спецназівця всього за кілька тренувань під барабани можливе, мабуть, тільки після вживання отруйного порошку з міфічного дерева.[/s]
Отже порівняння з Джоні Уіком (дійсно справжнім бойовиком, який мені також не подобається) просто смішне. На колір та смак товариш не всяк, і якби я сам сходив на цей фільм у кінотеатрі, то, мабуть, також би розхвалював його як потужну драму, щоб хоч якось виправдати витрачені кошти на квиток.
І так, танців головних героїв тут дійсно немає, але після перегляду цього фільму я не впевнений, що це таки плюс!

Майже Індійський Джон Уік.
Непогані сцени боїв.
Як для індійського кіно без танців ще й з правильними законами фізики, вийшло дуже не погано)

До "Джона Уіка" ще далеко, але за спобу зняті кіно де не танцюють через кожні 20 хвилин та не розмовляють по пів години з кулею в голові щіра 8-ка. Взагалом як на новій формат Індійського кіно непогано.