Не знаю як в книзі, але тут головний герой не викликав захоплення, лише огиду. Головний герой чудово впорався з завданням)) Але серіал топ, дуже сподобався. Естетика, музика, діалоги - все на рівні. Кінець взагалі вогонь. Чекала цього останні серії.

Тут не вистачає закадрового голосу головного герою, типу його думки, бачення світу сіре, і оце все. Тоді б це був справжній Нуар. Але, ну і так непогано 8 з 10.

Естетика, атмосфера цього серіалу - просто цукерочка.
Ендрю Скотт - природжений антагоніст. От віриш йому - і все тут. Цей магнеттчний, іноді шалений, погляд чіпляє і пронизує. А кіт заслуговує окремої уваги. Те, що "Ріплі" чорно-білий, лише додає серіалу шарму, колориту і вінтажності. Не пошкодувала часу, проведеного за переглядом цього серіалу.

Неймовірно прекрасний в деталізації і звуковому фоновому наповненні. Вперше бачу таку роботу і це дійсно справляє враження.
З останньої серії пішла знову на першу, вперше так роблю)

Кому як, але на мене, чорно-білі кадри - це підкреслення темної душі головного героя. Його думки, почуття заздрості, його вчинки - все це підкреслено ч/б зйомкою. Скажу відверто, весь час мене напрягала ця ч/б картинка, весь час я хотіла бачити яскраві краєвиди Італії, але коли зрозуміла, що таким чином автори фільму хочуть передати порочність головного героя, все стало на свої місця. А ще відчуття коли от-от Томаса дожене розплата за його діяння і ніби настає момент, що його розкриють, і мимоволі думаєш "як же цього разу він викрутитися", весь час спостерігаєш за ним і його реакцією. Мені було цікаво, чи попадеться він у фіналі, чи візьмуть його, на чому він проколиться.