Фільм лишив неоднозначний післясмак про себе. Головний герой — меркантильний, егоцентричний засранець, який постійно бісив своїм ставленням до батька і до інших людей. Син в матір, по факту вона не краща. Брат також рідкісна дволика дупа.

Персонаж батька лише витягував фільм і гра актора. Головний герой ще поруч з батьком змінювався в кращу сторону, але це не переноситься на решту його життя. Як був засранцем, так і лишився.

Пропаганда не зовсім ок цінностей і вчинків:
[s]1. Накормити цукерками з наркотою весь персонал психлікарні, викрасти батька і тобі за це нічого не буде... Я вже мовчу що при його статусі звʼязках можна було просто домовитись.

2. Головна подія з жабами в дитинстві також лишилась безвідовідальною. Ба більше — ще й сімʼя звинувачувала батька в тому що він зник. Виникло питання: "А що сімʼя зробила для того, щоб підтримати батька в складний період, враховуючи, що його вини в цій ситуації не було [/s]

Враження від фільму не однозначні. 6 з 10