На мій погляд фільм варти уваги. Жорсткуватий, проте більшість метафор цілком зрозумілі. Цікавий післясмак ясності та свободи.

Цікаво, що коли люди пишуть тут, що фільм не сподобався, то цей коментар отримує негативну статистику, тобто людям не подобається, що комусь не подобається фільм. Хоча люди виражають свою особисту думку так само як і ті хто виражає свою позитивну думку про фільм. Чому ж негативний коментар сприймається як напад на ваше особисте, що ви його мінусуєте?
Такий самий інфантилізм, який і показаний у фільмі.

Головна героїня інфантильна дитина, що досліджує світ без дорослих, які можуть провести тернистим шляхом до дорослого життя. І ця інфантильна дитина на своєму досвіді дізнається про цей світ. Але в реальному житті подібні експерименти закінчились би досить швидко.

Але це фільм, вигадка.
В реальному житті дорослі люди, що поводять себе як інфантильні діти і таким чином досліджують життя, а не вчаться на попередньому досвіді своєму і попередніх поколінь, живуть нікчемне життя сповнене страху і нездійснених бажань, і увесь світ їм щось винен, і все життя вони шукають хто підкаже як жити.

Дивлюсь з другої спроби, спочатку було відчуття якогось бруду (чи що)!
Трохи інше сприйняття. Кіно: дивне, проте, мені сподобалось. Хтось може не зрозуміти, та це - нормально.

Це точно не комедія. І точне не "легке кіно на вечір". Тут треба думати, відчувати та насолоджуватися візуальною естетикою. Сподобалося.

Для любителів власне, Лантімоса. Лобстер, Вбивство священного оленя, Фаворитка. Безумовно шикарна режисерська робота, тонка, на межі іронія, артхаус, добрий тим, що не пропонує готових висновків. Так, він зроблений за ніби соціалістичним сюжетом, але гляньте, наскільки тут насправді дикі речі, гротеск та фантасмагорія - саме те, до чого прагне так званий соціалізм, як теорія крайнощів, популізму та нетерпимості. Шикарний треш.