У центрі сюжету знаходиться Грег, який постійно малює той самий малюнок, на якому присутній образ однієї й тієї ж жінки. Звідки взявся цей дивний образ чоловік не знає, але незабаром, після низки дивних невдач, що привели його в бар через дорогу, він знайомиться з жінкою, яка є прообразом тієї самої фігури з його малюнків. На думку незнайомки, весь світ, що їх оточує, нереальний, і реальними в ньому є лише дві людини — вона і Грег. Ізабель стверджує, що поряд існує справжній світ загального блаженства. Спершу скептично сприйнявши її слова, незабаром Грег починає помічати дещо дивне, що вказує на те, що Ізабель має рацію...