30-річна вчителька Поппі нічим не відрізняється від простих людей — вона самотня, живе на невелику зарплату, через що змушена винаймати квартиру разом із подругою. Однак Поппі впевнена, що у неї все просто чудово. Вона йде по життю сміючись, ні про що не замислюючись, нічого не боячись, випромінюючи просто дитячу безпосередність. Такий заряд оптимізму, нарешті, справді притягує до неї щастя...