Чудовий спокійний психологічний фільм. Гарна гра акторів, діалоги у карколомному українському перекладі настільки життєві, що людині за 60 одразу це відчутно. Так, юному і недозрілому важко зрозуміти головного героя, навіть його дружина отямилася тільки на при кінці фільму. Витримка, спокій, мудрість дорослого чоловіка. Та тут замала нагорода - Пальмова гілка. Це не Голлівуд. Тут відчувається французька тонка психологія в поєднанні з турецкою філософіею і професійність режисера Нурі Джелайна. Браво творцям цієї стрічки.

Фільм вартий перегляду і нагороди. Вся суть в діалогах. Схильним до єкшенів і кріміналу краще не дивитися.

А чи мучається ще та пальма, золоту гілку з якої вручили цьому фільму? Чи вже давно висохла від нудоти і скуки після такої "значної події". Це ж треба витримати, 3:16:45 по мозку перфоратором.