Жахливе закінчення! Фільм про те, що треба звертатися до психолога! Дивлюсь останню серію і не можу описати всіх емоцій.

фільм чудово показує, що звернутись до психолога чи психіатра треба, і чим раніше це зробити, тим менше через вашу травму постраждає інших людей

Серіал має право на увагу! Цікавий серіал з точки зору психології, дитячі психологічні травми та вміння справлятися з ними в реальному житті-або не вміння... Цікаво, головний герой типовий приклад прислів'я "сивина в бороду - біс в ребро".
Переглянула за вечір, мені зайшов!

Серіал - шокуючий, в поганому сенсі і залишає погані враження. Після 1 серії дещо затягує, бо тема цікава. Але остання серія - суміш злості, підлості, болі і бруду. А ще якщо в першій серії головний актор ще привабливий, то в останній викликає огиду.
Подивитись можна, але яку оцінку поставити навіть не знаєш.

Люблю дивитися хворі фільми. Це однозначно такий. Не можу сказати, що він мені сподобався, але це фільм який не відкриває відповідей на складні питання, а ставить їх. Що таке кохання і пристрасть? Що таке батьківська любов? І чи завжди поняття кохання може стояти в одному рядку із поняттям добра чи радше з поняттям егоїзму? Складні виміри людської психіки, ті глибокі закутки, куди людина не дістається, але в певний момент певного відтинку життя і в певних обставинах вони розкриваються наче щось досі невідоме для нас самих. Так, головні герої - моральні виродки. Але ми про існування таких ситуацій вперше дізнаємось не з фільмів, а з життя. Таке існує у реальному житті і не обов'язково це має бути якийсь однозначно негативний персонаж. Це може бути еталонний лікар, що рятує сотні життів, а дозвілля проводить саме у такий спосіб. Це може бути поет, який пише вірші для тієї єдиної і неповторної дружини, а потім читає ці рядки кожній із своїх коханок. Це може бути священник, який причащається святим кагором частіше за прихожан, а потім напідпитку катається нічним містом, аби насолодитися красою Божих пейзажів. А ще це може бути зразковий батько, що вірно кохає дружину, дбає про своїх діток і намагається забезпечити свою сім'ю всім необхідним, а потім приходить в чужу країну, вбиває татусів інших дітей, ґвалтує їх дружин, змушує діток на все це дивитись, а їхні іграшки дбайливо краде для своїх діток... Бо життя - це не казка про добро і зло, життя - це про добро і зло всередині нас самих. Я гадаю, що цей фільм саме про це, про одержимість балансуванням на краю, випробовування долі і про незнанні глибини самих себе.