Театр одного актора, точніше акторки. Як сказано в кінцевих субтитрах, фільм було знято під час пандемії за участі п'яти акторів, двоє із яких переслали свої ролі-монологи онлайн, а інші троє, судячи з прізвищ, є родичами. Автор сценарію, режисер, продюсер, оператор і виконавиця головної (і майже єдиної) ролі це одна особа.
Для мене залишилося не зрозумілим чому уміння керувати реальністю не нівелює факту "заблукалості" об'єкта. Чи то блукання ГГ це константа на яку не впливає НІЩО, чи то оперування реальністю додали для "шоббуло."
Як говориться в одному мемі "нічого не зрозумів але дуже цікаво" так от цей

Дії жінки дивні, чому вона спочатку не звільнила рук цікаво? Щодо фільму загалом, то проблемою є слабка, примітивна графіка та пролог, як типових малобюджетних стрічках, хоча задумка і сюжет в принципі можна було краще розвинути.

Фільм, пояснюється добре!
[s]Що відбувається, це так гра, як там мовилося, це ніби грати у "Маріо", мінус один, життів у тебе БАГАЦЬКО![/s]
Вподобайка!
Кінострічка заслуговує 5,4\10, і та продовження.