Влучні дуже Ваші останні слова "примарна важливість неважливого". Так, це пастка, яка спотворює прийняті рішення, приводить до втрати дійсно реального і цінного. І в кінцевому підсумку відповідь на питання, а що наповненює життя щастям, розуміється через призму того що не призвело. Не призводить зацикленість на одному напрямку (професійному), відмова від свого особистого життя, дотримання негнучких установок та правил, відстороненість від громадського життя, надмірне керування емоціями.....
Наприкінці дня спостерігаємо самотність хорошої, порядної людини... А життя давало шанси і можливості, але менш важливе (чуже) переважило важливе (своє), якщо міркувати в контексті окремої особистості...