У 1844 році Сьоґунат Едо занепадає, а жорстокий Наріцуґу ґвалтує, мучить і вбиває простолюдинів і членів знатних сімей, прикриваючись владою зведеного брата — сьоґуна. Міністр правосуддя Дої Тошицура, стурбований діяльністю вбивці та бажанням сьоґуна дати Наріцуґу престижну посаду в раді правління державою, виступає противником можливих змін, які вже призвели до дій у відповідь з боку феодальних кланів. Коли правитель продовжує наполягати на підвищенні Наріцуґу, Тошицура розуміє, що єдиний спосіб виправити плачевне становище — вбити бунтівника.