Фільм-близнюк для "Німфоманки" Ларса фон Трієра, але тут про сатиріаз - чоловічий нестримний потяг до сексу.
Весь фільм веде до того, щоб відчувати відразу і зневагу до ГГ, і лише два епізоди розкривають для глядача по-справжньому сенс розказаної історії, драму двох людей: [s]де сестра каже, що вони з братом не погані люди, просто мали пекельне дитинство, і другий, де він в кінці, під час інтимної сцени, беззахисно плаче і плаче потому. [/s]Це фільм про біль. Секс - знеболююче.

Фассбендер відіграв відмінно. Тим більше, що роль у нього не найліпша для закохування в себе аудиторії, радше навпаки, роль антагоністична. Але він справився і в цілому разом з режисером вони змушують думати про все це - про те, як виходять з нас наші задавнені травми, як шматують, псують життя і ховаються знову всередину.

У фільмі не так багато діалогів, але вони тут і не потрібні - завдяки акторам все зрозуміло й без слів. Майкл Фассбендер вражає не тільки своїм талантом, але й ще чимось більшим.

Кері Малліґан, як і завжди, неперевершена. Не розумію, чому вона все ще без Оскара.

Це драма наповнена голими тілами, психологічними травмами та сімейними проблемами.

'Ми не погані люди. Ми просто походимо з поганого місця.'

«Сором» — досліджує природу потреб, те, як ми живемо, і досвід, що нас формує.

Аби зрозуміти фільм треба знати трошки психологію. Фільм про контразележну людину яка шукає тепла та ілюзії кохання в проміскуїтеті. Такі люди відчайдушно хочуть кохання, але ще більше бояться стосунків оскільки в дитинстві в них відбулась сильна травма де їх, наприклад, залишив той в кохання якого вони так потребували. Часто це мати. Це навчило їх триматись осторонь будь-яких стосунків аби не було боляче знов. Сестра каже "ми виросли в аду". Герой зробив спробу почати здорові стосунки, але не зміг. Він навіть сестру не міг підпустити до себе. Це фільм про приголомшливу самотність, про поламану вщент людину. Сумніше тільки "Реквієм за мрією". Чудове, важке кіно.

Не розумію на яку аудиторію ця картина. Збоченці - мало відвертих сцен, філософи - мало духовної складової і взагалі якоїсь ідеї.

Вартий перегляду фільм, навіть якщо на перший погляд це не так.. (легко тягне на 18 + але для 25 +).
Основну мораль байки розкрито. Поміж усього пошуку себе у похоті не вратити більшу частинку себе - СЕБЕ. Також, вміти
надавати елементарну медичну допомогу й мати належні засоби для цього у зручному/доступному місці.
А ще краще, не доводити до жодного з подібних грішків та трагізму, ні себе ні інших. Любити рідних і не полишати їх у біді на самоті.
Поховати свій егоїзм намертво.
На мою думку.

Самий нормальний момент фільму, це там, де сидячи на дивані не в позі лотоса, мужик, якись шарахнутий мультик дивиться..