Артгауз - це жанр фільмів, які відрізняються від масового кіновиробництва тим, що вони розраховані на вузьке коло глядачів, найчастіше підіймають як гострі соціальні аспекти, так і глибокі питання внутрішнього світу людини. Ніколи не любила артгауз і цей фільм не виключення. Скоріш за все режисер хотів показати "глибокі питання СВОГО внутрішнього світу", зрозумілого тільки йому одному. Скарлет,... таке враження, що їй в резюме потрібен був фільм в стилі артгауз, щоб її вважали серйозною актрисою, але то був явно не той фільм і не та актриса...

Може розуміти артхаус і круто, але мені теж не вдалося. Анотація до фільму розкриває близько 90 % сюжету, тому дивитись не стільки моторошно, скільки бридко. А причини того, що вирішила головна героїня в решті 10 % не пояснює і сам фільм. Неприємний післясмак від перегляду. (Хоча й допускаю, що це через особисту відсутність смаку)

Єдине, що в фільмі цікаве - гола Скарлет Йохансон, але навіть вона не змогла зробити з цього г цукерку.