Змагання 1913 року назавжди увійшли в історію гольфу, як найвеличніші і найнеймовірніші. Фінальний поєдинок метра Гаррі Вердона і недосвідченого хлопчиська Френсіса Уїме згодом охрестили «боєм Давида з Голіафом». Для кожного з них перемога була неймовірно важливою. Гаррі Вердон прагнув показати, що він все ще здатний перемагати, незважаючи на всі труднощі в професійному та особистому житті, з якими йому довелося зіткнутися. Френсісу хотілося довести свою правоту батькові, показати йому вперше в житті, що і його син здатний стати успішним.