В роки своєї безвісності Ван Гог жив у північній частині Парижа на сто тридцятиметровому пагорбі Монмартр і був одержимий ідеєю змінити на краще світ і постійно малював. У перервах від творчої роботи нідерландський художник зустрічався зі своїм другом Полем Гогеном і захоплювався вживанням абсенту. Те, що його картини не знаходили визнання серед публіки, засмучувало постімпресіоніста, проте він завжди ніби знав, яка доля його чекає.