Залишаючи рідний дім, Ребекка була впевнена, що всі її дитячі страхи залишаться в минулому. У дитинстві вона, як будь-яка дитина, не знала, що може бути реальним, а що ні, і вважала темряву часом непояснених явищ, які випробовували на міцність її розум. Тепер цей жах, який не можна пояснити, але можна відчути, перейшов її молодшому братові Мартіну. Щось страшне, таємничим чином прив'язане до їх матері Софі, з'явилося знову. Як бути, якщо з настанням темряви життю загрожує небезпека? Як не стати рабом свого страху?