Споживання, як соломинка, що рятує від нереалізованості і психічний розлад, як результат марних спроб врятуватись таким чином.

Багато хто вважає цей твір ідеологічним та філософським, і це правда. Однак, якщо говорити чесно, я не бачу і не відчуваю в філософії Тайлера Дердена нічого по-справжньому позитивного чи корисного. На мою думку, працювати потрібно саме з тими станами і внутрішніми конфліктами, які приводять людину до руйнування.

Не можна чинити зло, прикриваючись благими намірами. Якщо твоє власне життя тебе не влаштовує, це ще не дає права руйнувати життя інших. Намагатися зцілити свій внутрішній світ через зовнішнє руйнування — утопічно й приречено призвести лише до ще більшого нещастя.

Це декаданс у чистому вигляді, жити в якому, мені здається, ніхто з фанатів насправді не захотів би, хай яким стильним чи вільним таке життя не виглядало б ззовні.

Слухайте, досліджуйте та любіть себе - це набагато приємніше та продуктивніше.

За естетичну цінність - 10 / 10

За етичну - на жаль, нічого.

Подивився фільм - сподобалось.
Прочитав книгу - сподобалось, але винесло мозок)
Подивився фільм ще раз - не сподобалось. Після книги, у фільмі здається, що нічого не зрозуміло, бо багато недомовленостей.