Президентський термін Маріано де Сантіса наближається до завершення, і роки перебування при владі залишили на ньому помітний слід. За майже сім років, що пройшли на тлі кількох урядових криз, суворий католик та професійний юрист втрачає внутрішні сили та інтерес до повсякденного управління країною. Поточні справи він все частіше перекладає на вузьке коло радників, насамперед на дочку Доротею, обмежуючись лише поверховим контролем за тим, що відбувається. Саме Доротея стає тією людиною, яка вимагає від батька не йти, не поставивши останню крапку. Вона наполягає, щоб перед закінченням повноважень він ухвалив два принципові рішення — ухвалив закон про евтаназію і визначився з долею двох клопотань про помилування, тим самим завершивши свою політичну місію.